ПОЛОЖЕННЯ
про редакційну етику Міжвідомчого тематичного наукового збірнику «Виноградарство і виноробство»

Редакційна колегія Збірника (далі Редколегія) при розробленні Положення про редакційну етику керувалась рекомендаціями Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.

Етичні зобов’язання Редколегії

1. Редколегія несе відповідальність за все, що публікується у Збірнику. Всі надані для публікації рукописи статей проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний переробити статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
2. Редколегія без упередження розглядає всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також статус або місце роботи автора(ів).
3. Редколегія виносить справедливі та неупереджені рішення, не залежні від комерційних чи інших інтересів та забезпечує чесний та прозорий процес рецензування.
4. Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що робота не відповідає профілю Збірника.
5. Редколегія констатує, що необхідно виключити фальсифікацію, плагіат і самоплагіат, подання автором робіт однакового змісту більш ніж в одне видання, багаторазове копіювання подібної інформації в різних статтях, помилкове приписування авторства і введення громадськості в оману щодо істинного вкладу автора(ів) у публікацію.
6. Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, у разі з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про факт вилучення статті Редколегія повідомляє автора, який надав статтю, та організацію, де була виконана робота.
7. Члени Редколегії не повинні надавати іншим особам жодної інформації, про зміст рукопису, що перебуває на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення стаття публікується у Збірнику та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
8. Допускається поширення у електронних мережах будь-яких статей зі Збірника або витягів з них, але у такому разі посилання на першоджерело обов’язкове. Забороняється видання та (або) поширення матеріалів Збірнику третіми особами або організаціями на паперових та (або) електронних носіях.
9. Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту Збірнику не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронної або друкарської) без попередньої письмової згоди автора(ів) і редколегії Збірнику. За використання опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.
10. Члени Редколегії, автор(и) і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть вплинути на їх об’єктивність у редагуванні і рецензуванні рукописів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути фінансові, персональні, політичні, релігійні інтереси та інтереси інтелектуального плану.

Етичні зобов’язання автора(ів)

1. Автор(и) рукопису статті несе особисту відповідальність за зміст статті і за сам факт їх публікації. Основний обов’язок автора(ів) полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості.
2. Результат дослідження, проведеного автором(ами) і поданого до публікації у Збірник, повинен бути викладений відповідно до чинного законодавства та етичних норм.
3. Автор(и) повинен свій результат дослідження викласти чітко та однозначно, так що б його висновки могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або маніпулювання ними.
4. Автор(и) повинен цитувати ті публікації, які мали визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читачів з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до розглядуваного повідомлення. Необхідним є належне посилання на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у рукописі статті.
5. Автор(и) повинен дотримуватися вимог Редколегії до статей. Недопустимим є представлення плагіату як оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несе автор(и) наданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. У такому разі опубліковані статті можуть містити подібну критику. Але у будь-якому разі персональна критика не може вважатися доречною.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі «Вдячності». Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі, і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній кількома авторами, той з авторів, хто подає до Редколегії контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в Збірнику.
8. Автор(и) повинен повідомити Редколегію про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в рукописі. Автор(и) повинен гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації.

Етичні зобов’язання рецензента

1. Всі члени Редколегії є рецензентами.
2. Рецензент повинен поводитися з рукописом статті, представленим автором(ами) до публікації в Збірнику, як з конфіденційним документом.
3. Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в поданому рукописі, якщо на це немає згоди автора(ів). Проте коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.
4. Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, його експериментальну і теоретичну частини, інтерпретацію і виклад, а також зважати чи відповідає робота високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність автора(ів).
5. Рецензент повинен адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб члени Редколегії і автор(и) могли зрозуміти, на чому базуються його зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
6. Рецензент повинен відмічати будь-які прояви неповного цитування автором(ами) робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується. Рецензент має звернути увагу членів Редколегії на істотну схожість між поданим рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого видання.
7. Рецензент не повинен оцінювати рукопис, якщо він має особисті або професійні зв’язки з автором(ами) і якщо такі стосунки можуть вплинути на неупереджене судження про рукопис.
8. Якщо Редколегія не має єдиної думки у можливості публікації представленої статті, вона залишає за собою право призначити незалежного рецензента.
9. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.